2-а царiв

Розділ 13

1 Двадцятого й третього року Йоаша, сина Ахазії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз, син Єгу, на сімнадцять літ.

2 І робив він зло в Господніх оча́х, і ходив у гріхах Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і не відхиля́вся від того.

3 І запалився гнів Господа на Ізраїля, і Він дав їх у руку Газаїла, царя сирійського, та в руку Бен-Гадада, Газаїлового сина, на всі ті дні.

4 Та вблагав Єгоахаз лице Господнє, — і Господь його вислухав, бо бачив Він горе Ізраїля, бо тиснув їх сирійський цар.

5 І дав Господь Ізраїлеві спаси́теля, і вони вийшли з-під руки Сирії. І сиділи Ізраїлеві сини в своїх наметах, як давніш.

6 Тільки не відійшли вони з гріхів дому Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля, і сам у тому ходив, і Астарта стояла в Самарії.

7 А Сирія не позоставила Єгоахазові наро́ду, як тільки п'ятдеся́т верхівці́в та десять возів, та десять тисяч піхоти, бо їх вигубив сирійський цар, і зробив їх порохом на топта́ння.

8 А решта діл Єгоахаза, і все, що́ він робив, та його лица́рськість, он вони написані в Книзі Ізраїлевих царів.

9 І спочив Єгоахаз з батька́ми своїми, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Йоаш.

10 Тридцятого й сьомого року Йоаша, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Йоаш, Єгоахазів син, на шістнадцять літ.

11 І робив він зле в Господніх оча́х, і не відходив від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і в тому́ ходив.

12 А решта діл Йоаша, і все, що він робив, і лица́рськість його́, як він воював з Амацією, Юдиним царем, — он вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

13 І спочив Йоаш з батьками своїми, а Єровоам сів на троні його. І був похований Йоаш у Самарії, з Ізраїлевими царями.

14 А Єлисей заслаб на неду́гу, що з неї й поме́р. І зійшов до нього Йоаш, Ізраїлів цар, і плакав над ним і говорив: „Ба́тьку мій, батьку мій, колесни́це Ізра́їлева та верхівці́ його!“

15 І сказав йому Єлисей: „Візьми лука та стрі́ли“. І приніс той до нього лука та стріли.

16 А він сказав Ізраїлевому цареві: „Поклади свою руку на лука!“ І той поклав свою руку. А Єлисей поклав свої руки на руки цареві.

17 І він сказав: „Відчини вікно на схід!“ І той відчинив. І сказав Єлисей: „Стріляй!“ І той вистрілив, а він сказав: „Стріла́ спасі́ння Господнього, і стріла спасіння проти Сирії. І поб'єш ти Сирію в Афеку аж до кінця!“

18 І він сказав: „Візьми стрі́ли!“ І той узяв, а він сказав до Ізраїлевого царя: „Удар по землі!“ І він ударив три рази та й став.

19 І розгнівався на нього Божий чоловік і сказав: „Щоб ти був ударив п'ять або шість раз, тоді побив би Сирію аж до кінця! А тепер тільки три рази поб'єш ти Сирію“.

20 І спочи́в Єлисей, і поховали його. А моавські о́рди прийшли до Кра́ю наступного року.

21 І сталося, як ховали одно́го чоловіка, то погребальники побачили ті о́рди, та й кинули того чоловіка до Єлисеєвого гро́бу. А коли впав і доторкнувся той чоловік до Єлисеєвих косте́й, то воскрес, і встав на ноги свої...

22 А Газаїл, сирійський цар, тиснув Ізраїля всі дні Єгоахаза.

23 Та Господь був милости́вий до них, і змилувася над ними, і звернувся до них ради заповіта Свого з Авраамом, Ісаком та Яковом, і не хотів ви́губити їх, і не відкинув їх від Свого лиця аж дотепер.

24 І спочи́в Газаїл, сирійський цар, а замість нього зацарював син його Бен-Гадад.

25 І Йоаш, Єгоахазів син, узяв назад ті міста з руки Бен-Гадада, Газаїлового сина, що взяв був із руки Єгоахаза, свого батька, у війні. Три ра́зи побив його Йоаш, і вернув Ізраїлеві міста.

Четвертая книга Царств

Глава 13

1 На двадцать третьем году правления иудейского царя Иоаша, сына Охозии, царем Израиля стал Иоахаз, сын Ииуя, и правил в Самарии семнадцать лет.

2 Он делал зло в глазах Господа, следуя грехам Иеровоама, сына Навата, к которым тот склонил Израиль, и не отворачивался от них.

3 Гнев Господа вспыхнул на Израиль, и долгое время Он держал их во власти Хазаила, царя Арама, и его сына Венадада.

4 Но Иоахаз взмолился Господу, и Господь услышал его, ведь Он видел, как жестоко царь Арама притесняет Израиль.

5 Господь дал Израилю избавителя, и они вышли из-под власти Арама. Израильтяне стали мирно жить в домах, как и прежде.

6 И все же они не отвернулись от грехов дома Иеровоама, к которым тот склонил Израиль, но оставались в них. Да и столб Ашеры продолжал стоять в Самарии.

7 От войска Иоахаза не осталось ничего, кроме пятидесяти всадников, десяти колесниц и десяти тысяч пеших воинов, потому что царь Арама истребил остальных, уподобив их пыли во время молотьбы.

8 Что же до прочих событий правления Иоахаза, всего, что он сделал, и о его доблести, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Израиля»?

9 Иоахаз упокоился со своими предками и был похоронен в Самарии. А Иоаш, его сын, стал царем вместо него.

10 На тридцать седьмом году правления Иоаша, царя Иудеи, царем Израиля стал Иоаш, сын Иоахаза, и правил в Самарии шестнадцать лет.

11 Он делал зло в глазах Господа и не отвернулся ни от одного из грехов Иеровоама, сына Навата, к которым тот склонил Израиль; он оставался в них.

12 Что же до прочих событий правления Иоаша, всего, что он сделал, и о доблести, с которой он воевал против Амасии, царя Иудеи, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Израиля»?

13 Иоаш упокоился со своими предками, и Иеровоам сменил его на престоле. Иоаш был похоронен в Самарии с царями Израиля.

14 Елисей был смертельно болен. Иоаш, царь Израиля, пришел навестить его и плакал над ним. — Отец мой! Отец мой! Колесница и конница Израиля! — восклицал он.

15 Елисей сказал: — Достань лук и стрелы. И он сделал это.

16 — Возьми лук в руки, — сказал он царю Израиля. Когда тот взял лук, Елисей положил руки на руки царя Израиля.

17 — Открой восточное окно, — сказал он. И тот открыл его. — Стреляй! — сказал Елисей. И он выстрелил. — Господня стрела победы, стрела победы над Арамом! — сказал Елисей. — Ты будешь бить арамеев при городе Афеке, пока не разобьешь их.

18 Затем он сказал: — Возьми стрелы. И царь Израиля взял их. Елисей сказал ему: — Бей ими по земле. Он ударил три раза и остановился.

19 Божий человек разгневался на него и сказал: — Ты должен был бы ударить по земле пять или шесть раз, тогда ты побил бы Арама полностью. А теперь ты разобьешь его только три раза.

20 Елисей умер и был похоронен. Позже разбойники из Моава повадились вторгаться в страну каждую весну.

21 Однажды во время похорон одного человека израильтяне увидели банду разбойников и бросили покойника в гробницу Елисея. Когда мертвое тело коснулось костей Елисея, тот человек ожил и встал на ноги.

22 Хазаил, царь Арама, притеснял Израиль во все дни правления Иоахаза.

23 Но Господь был милостив к ним, жалел их и заботился о них ради завета с Авраамом, Исааком и Иаковом. Он и теперь не хотел истребить их или прогнать от Себя.

24 Хазаил, царь Арама, умер, и его сын Венадад стал царем вместо него.

25 И Иоаш, сын Иоахаза, отнял у Венадада, сына Хазаила, те города, которые тот отвоевал у его отца Иоахаза. Три раза Иоаш разбивал его и возвращал израильские города.

2-а царiв

Розділ 13

Четвертая книга Царств

Глава 13

1 Двадцятого й третього року Йоаша, сина Ахазії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз, син Єгу, на сімнадцять літ.

1 На двадцать третьем году правления иудейского царя Иоаша, сына Охозии, царем Израиля стал Иоахаз, сын Ииуя, и правил в Самарии семнадцать лет.

2 І робив він зло в Господніх оча́х, і ходив у гріхах Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і не відхиля́вся від того.

2 Он делал зло в глазах Господа, следуя грехам Иеровоама, сына Навата, к которым тот склонил Израиль, и не отворачивался от них.

3 І запалився гнів Господа на Ізраїля, і Він дав їх у руку Газаїла, царя сирійського, та в руку Бен-Гадада, Газаїлового сина, на всі ті дні.

3 Гнев Господа вспыхнул на Израиль, и долгое время Он держал их во власти Хазаила, царя Арама, и его сына Венадада.

4 Та вблагав Єгоахаз лице Господнє, — і Господь його вислухав, бо бачив Він горе Ізраїля, бо тиснув їх сирійський цар.

4 Но Иоахаз взмолился Господу, и Господь услышал его, ведь Он видел, как жестоко царь Арама притесняет Израиль.

5 І дав Господь Ізраїлеві спаси́теля, і вони вийшли з-під руки Сирії. І сиділи Ізраїлеві сини в своїх наметах, як давніш.

5 Господь дал Израилю избавителя, и они вышли из-под власти Арама. Израильтяне стали мирно жить в домах, как и прежде.

6 Тільки не відійшли вони з гріхів дому Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля, і сам у тому ходив, і Астарта стояла в Самарії.

6 И все же они не отвернулись от грехов дома Иеровоама, к которым тот склонил Израиль, но оставались в них. Да и столб Ашеры продолжал стоять в Самарии.

7 А Сирія не позоставила Єгоахазові наро́ду, як тільки п'ятдеся́т верхівці́в та десять возів, та десять тисяч піхоти, бо їх вигубив сирійський цар, і зробив їх порохом на топта́ння.

7 От войска Иоахаза не осталось ничего, кроме пятидесяти всадников, десяти колесниц и десяти тысяч пеших воинов, потому что царь Арама истребил остальных, уподобив их пыли во время молотьбы.

8 А решта діл Єгоахаза, і все, що́ він робив, та його лица́рськість, он вони написані в Книзі Ізраїлевих царів.

8 Что же до прочих событий правления Иоахаза, всего, что он сделал, и о его доблести, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Израиля»?

9 І спочив Єгоахаз з батька́ми своїми, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Йоаш.

9 Иоахаз упокоился со своими предками и был похоронен в Самарии. А Иоаш, его сын, стал царем вместо него.

10 Тридцятого й сьомого року Йоаша, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Йоаш, Єгоахазів син, на шістнадцять літ.

10 На тридцать седьмом году правления Иоаша, царя Иудеи, царем Израиля стал Иоаш, сын Иоахаза, и правил в Самарии шестнадцать лет.

11 І робив він зле в Господніх оча́х, і не відходив від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і в тому́ ходив.

11 Он делал зло в глазах Господа и не отвернулся ни от одного из грехов Иеровоама, сына Навата, к которым тот склонил Израиль; он оставался в них.

12 А решта діл Йоаша, і все, що він робив, і лица́рськість його́, як він воював з Амацією, Юдиним царем, — он вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

12 Что же до прочих событий правления Иоаша, всего, что он сделал, и о доблести, с которой он воевал против Амасии, царя Иудеи, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Израиля»?

13 І спочив Йоаш з батьками своїми, а Єровоам сів на троні його. І був похований Йоаш у Самарії, з Ізраїлевими царями.

13 Иоаш упокоился со своими предками, и Иеровоам сменил его на престоле. Иоаш был похоронен в Самарии с царями Израиля.

14 А Єлисей заслаб на неду́гу, що з неї й поме́р. І зійшов до нього Йоаш, Ізраїлів цар, і плакав над ним і говорив: „Ба́тьку мій, батьку мій, колесни́це Ізра́їлева та верхівці́ його!“

14 Елисей был смертельно болен. Иоаш, царь Израиля, пришел навестить его и плакал над ним. — Отец мой! Отец мой! Колесница и конница Израиля! — восклицал он.

15 І сказав йому Єлисей: „Візьми лука та стрі́ли“. І приніс той до нього лука та стріли.

15 Елисей сказал: — Достань лук и стрелы. И он сделал это.

16 А він сказав Ізраїлевому цареві: „Поклади свою руку на лука!“ І той поклав свою руку. А Єлисей поклав свої руки на руки цареві.

16 — Возьми лук в руки, — сказал он царю Израиля. Когда тот взял лук, Елисей положил руки на руки царя Израиля.

17 І він сказав: „Відчини вікно на схід!“ І той відчинив. І сказав Єлисей: „Стріляй!“ І той вистрілив, а він сказав: „Стріла́ спасі́ння Господнього, і стріла спасіння проти Сирії. І поб'єш ти Сирію в Афеку аж до кінця!“

17 — Открой восточное окно, — сказал он. И тот открыл его. — Стреляй! — сказал Елисей. И он выстрелил. — Господня стрела победы, стрела победы над Арамом! — сказал Елисей. — Ты будешь бить арамеев при городе Афеке, пока не разобьешь их.

18 І він сказав: „Візьми стрі́ли!“ І той узяв, а він сказав до Ізраїлевого царя: „Удар по землі!“ І він ударив три рази та й став.

18 Затем он сказал: — Возьми стрелы. И царь Израиля взял их. Елисей сказал ему: — Бей ими по земле. Он ударил три раза и остановился.

19 І розгнівався на нього Божий чоловік і сказав: „Щоб ти був ударив п'ять або шість раз, тоді побив би Сирію аж до кінця! А тепер тільки три рази поб'єш ти Сирію“.

19 Божий человек разгневался на него и сказал: — Ты должен был бы ударить по земле пять или шесть раз, тогда ты побил бы Арама полностью. А теперь ты разобьешь его только три раза.

20 І спочи́в Єлисей, і поховали його. А моавські о́рди прийшли до Кра́ю наступного року.

20 Елисей умер и был похоронен. Позже разбойники из Моава повадились вторгаться в страну каждую весну.

21 І сталося, як ховали одно́го чоловіка, то погребальники побачили ті о́рди, та й кинули того чоловіка до Єлисеєвого гро́бу. А коли впав і доторкнувся той чоловік до Єлисеєвих косте́й, то воскрес, і встав на ноги свої...

21 Однажды во время похорон одного человека израильтяне увидели банду разбойников и бросили покойника в гробницу Елисея. Когда мертвое тело коснулось костей Елисея, тот человек ожил и встал на ноги.

22 А Газаїл, сирійський цар, тиснув Ізраїля всі дні Єгоахаза.

22 Хазаил, царь Арама, притеснял Израиль во все дни правления Иоахаза.

23 Та Господь був милости́вий до них, і змилувася над ними, і звернувся до них ради заповіта Свого з Авраамом, Ісаком та Яковом, і не хотів ви́губити їх, і не відкинув їх від Свого лиця аж дотепер.

23 Но Господь был милостив к ним, жалел их и заботился о них ради завета с Авраамом, Исааком и Иаковом. Он и теперь не хотел истребить их или прогнать от Себя.

24 І спочи́в Газаїл, сирійський цар, а замість нього зацарював син його Бен-Гадад.

24 Хазаил, царь Арама, умер, и его сын Венадад стал царем вместо него.

25 І Йоаш, Єгоахазів син, узяв назад ті міста з руки Бен-Гадада, Газаїлового сина, що взяв був із руки Єгоахаза, свого батька, у війні. Три ра́зи побив його Йоаш, і вернув Ізраїлеві міста.

25 И Иоаш, сын Иоахаза, отнял у Венадада, сына Хазаила, те города, которые тот отвоевал у его отца Иоахаза. Три раза Иоаш разбивал его и возвращал израильские города.